Перша долікарняна допомога в разі шоку
Шок - це загальна реакція організму на поранення чи травму, що протікає в тяжкій формі i становить найбільшу небезпеку для життя потерпілого, тому що характеризується розладом життєво необхідних функцій нервової та ендокринної систем, а також систем кровообігу, дихання i обміну речовин. Шок виникає зразу чи через 2-4 години i більше після травми внаслідок ослаблення захисних сил організму в боротьбі з наслідками травми.
Потерпiлий, який перебуває в стані шоку, не сприймає оточення, чоло покривається холодним потом, зіниці розширені, дихання i пульс частішають, а кров'яний тиск падає. У тяжкому шоку спостерігається блювання, значна спрага, колір обличчя стає попелястим, губи, мочки вух i кінчики пальців синіють. Цей стан іноді супроводжується нетриманням сечі та калу, а також втратою свідомості, може закінчитись смертю потерпілого, якщо негайно не втрутитись i не надати допомогу.
Якщо в потерпілого вже розвинувся шок, йому необхідно надати допомогу відповідно до виду поранення (зупинити кровотечу, накласти джгут, стисну пов'язку i тощо). Потiм потерпілого
накривають ковдрою, кладуть у горизонтальному положенні з трохи опущеною головою. Якщо поранений хоче пити i при цьому немає підозри на ушкодження брюшної порожнини, йому дають пити. Потерпiлого в шоковому стані необхідно після надання першої допомоги негайно відправити до лікарні, краще за все, у спеціальній реанімаційній машині.