ТИПОВА ІНСТРУКЦІЯ

з безпечного ведення робіт для кранівників
(машиністів) башто­вих кранів

1. Загальні положення

1.1. Дана Типова інструкція розроблена на основі Правил бу­дови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (далі – Правила), затверджених наказом Держнаглядохоронпраці Украї­ни від 16.12.93 № 128, поширюється на всі підприємства, органі­зації України незалежно від їх відомчої (галузевої) належності та громадян, які є власниками кранів, визначає загальні права та обов’язки кранівників баштових кранів, а також установлює поря­док безпечного ведення робіт з переміщення вантажів кранами.

1.2. Для керування та обслуговування баштових кранів влас­ник зобов’язаний призначити кранівників, які мають посвідчення на право керування баштовими кранами.

1.3. Якщо кран знаходиться в приватній власності, обов’язки кранівника може виконувати власник за умови, що він пройшов навчання та атестацію як кранівник у порядку, встановленому Правилами.

1.4. Для стропування, підвішування вантажу на гак крана призначаються стропальники. Як стропальники можуть до­пуска­тися й інші робітники (такелажники, монтажники тощо), якщо во­ни пройшли навчання за професією, кваліфікаційною характерис­тикою якої передбачено виконання робіт зі стропування вантажу.

При знаходженні крана у приватній власності, обов’язки стро­пальника може виконувати власник за умови, що він пройшов навчання та атестацію як стропальник у порядку, встановленому Правилами.

1.5. При роботі двох і більше стропальників один із них приз­начається старшим.

1.6. У випадках, коли зона, що обслуговується краном, неповністю оглядається з кабіни кранівника і відсутній радіо- або телефонний зв’язок між кранівником і стропальником для пере­давання сигналів стропальника кранівникові, особою, відпові­дальною за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, призначається сигнальник.

1.7. Для виконання обов’язків кранівника можуть бути приз­начені робітники, які досягли 18 років. Перед призначенням на роботу вони повинні пройти медичний огляд з метою визначен­ня відповідності їх фізичного стану вимогам, що ставляться до цих професій.

1.8. Під час роботи кранівник повинен мати при собі посвід­чення на право керування краном.

1.9. Допуск до роботи кранівників оформляється наказом по цеху (дільниці) або підприємству. Допуск кранівників до обслуго­вування і ремонту електроустаткування крана може здійснювати­ся лише з дозволу головного енергетика підприємства в поряд­ку, встановленому Правилами технічної експлуатації електроус­тановок споживачів.

При знаходженні крана у приватній власності та його обслу­говуванні за договором організацією або підприємством, які мають відповідний дозвіл органів Держнагляд­охоронпраці, порядок допуску до роботи кранівників визначається договором між власни­ком крана і підприємством, що обслуговує кран (крани).

1.10. Перед допуском до роботи керівництво підприємства зобов’язане перевірити у кранівників знання інструкції заводу-виготовлювача з монтажу та експлуатації крана, на якому вони до­пускаються працювати, та вручити їм під розписку виробничу ін­струкцію. Крім того, кранівнику повинні бути видані або вивішені у місцях виконання робіт краном графічні зображення (схеми) стропування, обв’язки або зачіплювання вантажів.

1.11. Кранівники та їх помічники після перерви в роботі за спеціальністю більше одного року проходять перевірку знань у комісії підприємства і у випадку задовільних результатів допуска­ються до стажування для відновлення необхідних навиків.

Якщо кран знаходиться у приватній власності й обов’язки кранівника виконує власник, то після перерви в роботі більше од­ного року він проходить перевірку знань за договором на підпри­ємстві, яке має комісію з атестації кранівників, або в комісії орга­ну Держнаглядохоронпраці. При задовільних результатах пере­вірки він допускається до стажування за договором на вказано­му вище або іншому під­приємстві, що має крани такого ж типу і моделі.

1.12. Повторна перевірка знань кранівників комісією під­при­ємства проводиться:

1.12.1. Періодично, не рідше одного разу в 12 місяців.

1.12.2. У разі переходу з одного підприємства на інше.

1.12.3. За вимогою інспектора органів Держнаглядохорон­праці (далі – інспектор) або інженерно-технічного працівника, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною екс­плуатаці­єю вантажопідіймальних кранів (далі – ІТП по нагляду).

Повторні перевірки знань проводяться в обсязі даної Типової інструкції та інструкції заводу-виготовлювача з монтажу та експлуа­тації крана

1.13. Навчений і атестований кранівник повинен:

1.13.1. Знати виробничу інструкцію, а також інструкцію заво­ду-виготовлювача з монтажу та експлуатації крана.

1.13.2. Знати будову крана, будову і призначення його меха­нізмів та приладів безпеки.

1.13.3. Володіти навичками, необхідними для керування ме­ханізмами крана та догляду за ними.

1.13.4. Знати фактори, що впливають на стійкість крана, та причини втрати стійкості.

1.13.5. Знати асортимент і призначення мастильних ма­теріа­лів, що застосовуються для змащування частин, що труться.

1.13.6. Знати встановлений Правилами порядок обміну сиг­налами зі стропальниками.

1.13.7. Знати безпечні способи стропування і зачіплювання вантажів.

1.13.8. Уміти визначати придатність до роботи канатів, знім­них вантажозахоплювальних пристроїв (стропів, траверс, захва­тів тощо) і тари.

1.13.9. Знати правила безпечного переміщення вантажів кра­нами.

1.13.10. Знати вимоги щодо кранових колій і їх утримання.

1.13.11. Знати прийоми звільнення від дії струму осіб, які пот­рапили під напругу, і способи надання їм першої допомоги.

1.14. Кранівник контролює роботу стропальника (за­чіплюва­ча) і відповідає за дії учня, який проходить у нього стажування, а також за порушення ним вимог, викладених в даній Типовій інст­рукції.

2. Обов’язки кранівника перед пуском крана в роботу

2.1. Перед тим, як стати до роботи, кранівник повинен озна­йомитися з записами у вахтовому журналі і виконати приймання крана, заздалегідь пересвідчитись в його справності та справ­ності кранових колій. Для цього кранівник повинен:

2.1.1. Оглянути кранові колії та тупикові упори.

2.1.2. Оглянути гнучкий кабель, що підводить струм, а також провідники заземлення.

2.1.3. Оглянути механізми крана, їх кріплення і гальма, а та­кож ходову частину і протиугонні захвати.

2.1.4. Перевірити наявність та справність огорож механізмів та електроустаткування.

2.1.5. Перевірити наявність в кабіні діелектричних килимів.

2.1.6. Перевірити, чи змащені передачі, підшипники, канати, а також стан мастильних пристосувань і сальників.

2.1.7. Оглянути в доступних місцях металоконструкції крана (башту, стрілу, портал) і стан з’єднань окремих секцій башти та стріли і елементів її підвіски (канатів, розтяжок, блоків, серг то­що).

2.1.8. Оглянути гак, його кріплення в обоймі та замикаючий пристрій на ньому або інший змінний вантажозахоплювальний орган, встановлений замість гака.

2.1.9. Перевірити комплектність противаги й надійність її кріплення.

2.1.10. Перевірити наявність та справність приладів та прис­троїв безпеки на крані (обмежувачі вантажопідіймальності або вантажного моменту, висоти підіймання гака, підіймання і опус­кання стріли, механізму пересування, повороту; покажчик ванта­жопідіймальності, анемометр тощо), гальмові електромагніти, сигнальні пристрої, електричний захист.

2.1.11. Перевірити справність освітлення крана.

2.1.12. Перевірити наявність пломби або замка на захисній панелі.

2.1.13. Перевірити наявність проходів шириною не менше 700 мм між краном і виступаючими частинами будинків, що спо­руджуються, або іншими наземними будовами, а також штабеля­ми вантажів, укладених вздовж кранових колій на всій їх довжині.

2.2. Кранівник зобов’язаний разом зі стропальником переві­рити справність знімних вантажозахоплювальних пристроїв і на­явність на них клейм або бірок із зазначенням вантажопідіймаль­ності, дати випробування та номера.

2.3. Приймаючи кран, необхідно провести його огляд разом з кранівником, що передає зміну. Для огляду крана адміністрація підприємства зобов’язана надати необхідний час.

2.4. Огляд крана має здійснюватися лише в неробочому ста­ні і при вимкнутому рубильнику, який подає напругу на кабель.

2.5. При огляді крана кранівник повинен користуватися пере­носною лампою напругою, що не перевищує 42 В.

2.6. Після огляду, перед пуском крана в роботу кранівник по­винен увімкнути рубильник в кабіні, а штурвали і рукоятки усіх контролерів установити в нульове положення.

2.7. Після огляду, перед пуском крана в роботу, кранівник зо­бов’язаний випробувати на холостому ходу всі механізми крана й перевірити при цьому справність дії:

2.7.1. Механізмів крана та електричної апаратури.

2.7.2. Приладів та пристроїв безпеки, які є на крані. Перевір­ка справності дії обмежувача вантажопідіймальності (вантажного моменту) виконується за допомогою контроль­ного вантажу в строки, установлені інструкцією заводу-виготовлювача крана з від­міткою про це у вахтовому журналі. При відсутності таких вказі­вок в інструкції заводу-виготовлювача строки перевірки установлю­ються власником крана. Ця перевірка повинна здійснюватися під керівництвом особи, відповідальної за безпечне проведення ро­біт з переміщення вантажів кранами.

2.7.3. Гальм.

2.7.4. Показника вильоту стріли.

2.8. Про результати огляду, перевірки механізмів, приладів і пристроїв безпеки кранівник робить відповідний запис у вахтово­му журналі.

2.9. При виявленні під час огляду й випробування механізмів крана несправності або недоліків в його стані, які перешкоджа­ють безпечній роботі й неможливості їх усунення своїми силами, кранівник, не приступаючи до роботи, здійснює запис у вахтово­му журналі, доповідає про це особі, відповідальній за утримання вантажопідіймального крана в справному стані, й інформує особу, відповідальну за безпечне проведення робіт з переміщення ван­тажів кранами.

2.10. Кранівник не повинен ставати до роботи на крані за на­явності таких несправностей:

2.10.1. Тріщин або деформацій в металоконструкціях крана, при послабленні болтових з’єднань в місцях роз’ємних стиків.

2.10.2. Тріщин в елементах підвіски стріли (сергах, тягах), трі­щин або відсутність шплінтів і затискачів у місцях кріплення кана­тів або послабленні їх кріплення.

2.10.3. Стріловий або вантажний канат має кількість обри­вів дротин або поверхневе спрацювання, що перевищує встанов­лені Правилами норми, обірвану сталку чи місцеве пошкодження (норми бракування канатів кранів наведені в додатку 10 до Пра­вил).

2.10.4. Механізми підіймання вантажу або зміни вильоту ма­ють дефекти (несправності), що загрожують безпеці при роботі крана.

2.10.5. Деталі гальма механізму підіймання вантажу або стрі­ли мають дефекти.

2.10.6. Гаки мають зношення в зіві, що перевищує 10% пер­вісної висоти перерізу, несправні запобіжні замки, що запобіга­ють довільному випаданню знімного вантажозахоплювального пристрою, порушене кріплення гака в обоймі.

2.10.7. Пошкоджені або відсутні передбачені паспортом кра­на та інструкцією заводу-виготовлювача з експлуатації крана прила­ди та пристрої безпеки (обмежувачі вантажопідіймальності або вантажного моменту, висоти підіймання гака, підіймання і опус­кання стріли, механізму пересування, повороту; покажчик ванта­жопідіймальності, анемометр тощо), гальмові електромагніти, сигнальні пристрої, електричний захист.

2.10.8. Відсутня огорожа механізмів або голих струмоведучих частин електроустаткування, а також відсутнє або пошкоджене заземлення.

2.10.9. Несправні кранові колії.

2.10.10. Пошкоджені або відсутні протиугонні захвати або ту­пикові упори.

2.10.11. Виявлені інші несправності, за наявності яких відпо­відно з вимогами інструкції заводу-виготовлювача з монтажу та екс­плуатації крана його робота не повинна допускатися до усунен­ня цих несправностей.

2.11. Для усунення несправностей електроустаткування, під­ключення баштового крана до джерела живлення, заміни плавких уставок (запобіжників), підключення електронагрівача кранівник зобов’язаний викликати електромонтера. Ці роботи виконувати самому кранівникові забороняється.

2.12. Прийнявши кран, кранівник робить відповідний запис у вахтовому журналі про результати огляду і після одержання зав­дання від особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, стає до роботи.

2.13. Перед початком роботи кранівник повинен перевірити наявність у стропальника посвідчення на право виконання робіт, якщо стропальник вперше стає до роботи з ним. Якщо для вико­нання стропування вантажів виділені робітники, які не мають прав стропальників, кранівник не повинен ставати до роботи.

2.14. Перед початком роботи кранівник повинен пере­свідчи­тися в достатньому освітленні робочого майданчика в зоні дії крана. За недостатнього освітлення, сильного снігопаду або ту­ману кранівник, не розпочинаючи роботу, повинен сповістити про це особу, відповідальну за безпечне проведення робіт з пе­реміщення вантажів кранами.

3. Обов’язки кранівника під час роботи крана

3.1. Під час роботи механізмів крана кранівник не повинен відволікатися від своїх прямих обов’язків, а також виконувати очищення, змащування й ремонт механізмів.

3.2. Кранівник не повинен допускати сторонніх осіб на кран, а також передавати будь-кому керування краном без дозволу особи, відповідальної за утримання вантажопідіймальних кранів в справному стані.

3.3. Коли на крані перебуває стажист, то і кранівник, і стажист не мають права відлучатися з кабіни навіть на короткий проміжок часу, не попередивши про це один одного. Якщо кранівник пра­цює без стажиста, то, залишаючи кран, він повинен вимкнути струм, закрити двері кабіни і укріпити кран протиугонними захва­тами. Підніматися на кран та спус­катися з нього під час роботи його механізмів не дозволяється.

3.4. При раптовому припиненні постачання струму або зупи­ненні крана з інших причин кранівник повинен поставити штурвал або рукоятки контролерів у нульове положення і вимкнути ру­бильник у кабіні.

Якщо у цьому випадку вантаж залишився у піднятому поло­женні, кранівник зобов’язаний за допомогою стропальника або іншого робітника викликати особу, відповідальну за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, і в її присут­ності опустити вантаж шляхом ручного розгальмовування. При цьому до приходу вказаної особи кранівник повинен вжити захо­дів до недопущення проходження людей під піднятим вантажем.

3.5. Перед ввімкненням механізмів крана, кранівник повинен подати попереджувальний сигнал. Ця вимога має виконуватися також і тоді, коли в роботі крана була перерва.

3.6. Кранівник повинен зупинити кран за сигналом «Стій», не­залежно від того, ким він подається.

3.7. Кранівнику не дозволяється виконувати зміну вильоту стріли крана в той час, коли вантаж зачіплюється або обв’язуєть­ся, чи при його вивільненні.

3.3. Виконувати суміщення рухів (операцій) краном можна ли­ше у точній відповідності з вказівками, які містяться в інструкції заводу-виготовлювача з монтажу і експлуатації крана, при цьому не допускається одночасне ввімкнення механізмів.

3.9. Ввімкнення й зупинку механізмів крана кранівник повинен виконувати плавно, без ривків. Швидке опускання вантажів, а та­кож опускання вантажу шляхом розгальмовування гальма за до­помогою ножного або ручного розгальмовуючого пристрою забороняється за винятком випадку, вказаного в п. 3.4. Виконувати переведення механізмів з прямого ходу на зворотній не дозволяється за винятком тих випадків, коли необхідно запобігти аварії або нещасному випадку.

3.10. Підхід крана до кінцевих вимикачів повинен здій­снюва­тися лише на сповільненій швидкості. Використання кінцевих ви­микачів як робочих органів електродвигунів не дозволяється.

3.11. Кранівнику забороняється виводити з дії прилади та пристрої безпеки (обмежувачі вантажопідіймальності або ван­тажного моменту, висоти підіймання гака, підіймання і опускання стріли, механізму пересування, повороту; покажчик вантажопідій­мальності, анемометр тощо), гальмові електромагніти, сигнальні пристрої, електричний захист, заклинювати контактори, а також виконувати роботу краном при їх бездії або несправності.

3.12. При підійманні стріли кранівник повинен стежити, щоб стріла не підіймалась вище за положення, яке відповідає наймен­шому робочому вильоту.

3.13. У разі необхідності переміщення вантажів над пере­крит­тям, під яким розміщені виробничі, жилі або службові приміщен­ня, де перебувають люди, кранівник може стати до роботи лише після одержання письмового розпорядження керівництва підпри­ємства, ознайомлення з заходами з безпечного транспортування вантажів і під безпосереднім керівництвом особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.

3.14. Не дозволяється здійснювати підіймання, опускання та переміщення вантажів при перебуванні людей під вантажем; у тих випадках, коли, виходячи з виробничих умов, переміщення вантажу над людьми є неминучим, воно може бути допущене ли­ше на підставі письмового дозволу керівництва підприємства, виданого кранівнику, і після вжиття керівництвом необхідних за­ходів безпеки і ознайомлення з ними кранівників, стропальників та осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з перемі­щення вантажів кранами.

3.15. При підійманні та переміщенні вантажу кранівник пови­нен керуватися такими вимогами:

3.15.1. Виконувати підіймання та переміщення вантажу лише за сигналами стропальника або сигнальника. Якщо виникає не­обхідність доручити подачу сигналів іншим особам (прорабові, майстрові, бригадирові), то кранівник повинен бути попередже­ний про це заздалегідь. Якщо сигнал подається невірно, всупе­реч інструкції, то кранівник не повинен виконувати роботу. За пошкодження, що сталися внаслідок невірно поданого сигналу, відповідальність несе особа, яка подала невірний сигнал, і кра­нівник, якщо він бачив вантаж, що підіймався.

3.15.2. Вантажопідіймальність крана для кожного вильоту стріли визначати за покажчиком вантажопідіймальності.

3.15.3. При навантаженні і розвантаженні автомашин і приче­пів до них, залізничних платформ та напіввагонів робота крана дозволяється лише за відсутності людей на транспортних засо­бах, в чому кранівник повинен заздалегідь пересвідчитися.

3.15.4. Гак підіймального механізму встановлювати над ван­тажем так, щоб при підійманні вантажу виключався скісний натяг вантажного канату.

3.15.5. При підійманні вантажу вагою, близькою до до­зволе­ної вантажопідіймальності для даного вильоту стріли, необхідно попередньо підняти його на висоту 200–300 мм, щоб пересвідчитися в стійкості крана і справності дії гальм, а також правильності стропування вантажу, після чого виконувати його підіймання на потрібну висоту.

3.15.6. Вантажі, які переміщуються у горизонтальному нап­рямку, необхідно попередньо підняти на висоту 0,5 м вище за предмети, що зустрічаються на шляху.

3.15.7. При підійманні вантажу відстань між обоймою гака та блоками на стрілі повинна бути не менше 0,5 м.

3.15.8. Укладання і розвантаження вантажу повинні здій­сню­ватися рівномірно, без порушення встановлених для складання вантажів габаритів і без захаращування проходів.

3.15.9.Підіймання і переміщення дрібноштучних вантажів по­винні здійснюватися у спеціально призначеній для них тарі.

3.15.10. Перед підійманням вантажу з колодязя, траншеї або котловану, а також перед опусканням вантажу в них кра­нівник повинен попередньо пересвідчитися, опустивши порожній (нена­вантажений) гак, в тому, що при його нижчому положенні на барабані лебідки залишається не менше ніж 1,5 витка канату, не враховуючи витків, що знаходяться під затискним пристроєм.

3.15.11. Уважно стежити за канатами; у випадку спадання їх із барабана або блоків, утворення петель, виявлення пошкод­жень канатів необхідно припинити роботу крана.

3.15.12. При підійманні та опусканні вантажу, що знаходиться поблизу стіни, колони, штабеля, залізничного вагону, автомаши­ни, верстата або іншого устаткування, кранівник повинен попе­редньо пересвідчитися у відсутності стропальників або інших лю­дей між вантажем, що підіймається, та вказаними частинами бу­динку, транспортними засобами, обладнанням, а також у немож­ливості черкання стрілою або вантажем, що підіймається, за сті­ни, колони, вагони тощо. Укладання вантажів повинно виконува­тися без порушення рівноваги напіввагонів, вагонеток, плат­форм.

3.15.13. При одночасній роботі декількох баштових кранів на одній колії, щоб уникнути зіткнення, необхідно зберігати відстань між кранами або підвішеними вантажами не менше ніж 5 м. Кранівники повинні попереджувати один одного сигналами про наближення свого крана.

3.16. Кранівнику забороняється вмикати механізми крана, ко­ли на частині, що повертається, або біля механізмів перебувають люди, крім випадків огляду крана особою, відповідальною за ут­римання вантажопідіймальних кранів в справному стані, слюса­рями або електромонтерами, які його ремонтують; за такого ог­ляду кранівник може вмикати механізми крана лише за їх сигна­лами.

3.17. При підійманні й переміщенні вантажів кранівнику забо­роняється:

3.17.1. Допускати до стропування, зачіплювання та обв’я­зу­вання вантажів працівників, які не мають посвідчення стро­паль­ників, а також застосовувати вантажопідіймальні пристрої без бірок або клейм; кранівник у цих випадках повинен припинити ро­боту краном і довести до відома особу, відповідальну за безпеч­не проведення робіт з переміщення вантажів кранами.

3.17.2. Виконувати навантаження чи розвантаження вантажів краном за відсутності схем правильного стропування, зачіплю­вання та обв’язування вантажів, які переміщуються.

3.17.3. Підіймати чи кантувати вантаж, маса якого перевищує вантажопідіймальність крана для даного вильоту стрі­ли; якщо кранівник не знає маси вантажу, він повинен одержати відо­мості про масу вантажу в особи, відповідальної за безпечне про­ведення робіт з переміщення вантажів кранами.

3.17.4. Здійснювати різке гальмування при повороті стріли з вантажем.

3.17.5. Підтягувати вантаж по землі, рейках чи лагах гаком крана при скісному натягу канатів.

3.17.6. Відривати гаком вантаж, засипаний землею чи при­мерзлий до землі, закладений іншими вантажами, укріплений болтами або залитий бетоном, а також розкачувати вантаж з ме­тою його відриву.

3.17.7. Звільняти краном защемлені вантажем знімні вантажозахоплювальні пристрої (стропи, кліщі тощо).

3.17.8. Підіймати залізобетонні й бетонні вироби, що не ма­ють маркування маси.

3.17.9. Підіймати залізобетонні вироби з пошкодженими пет­лями, неправильно обв’язаний вантаж, а також такий, що пере­буває в нестійкому положенні або в заповненій вище бортів тарі.

3.17.10. Підіймати цеглу, плитку та інші матеріали, укладені на піддонах без огорожі, дозволяється лише при навантаженні та розвантаженні (на землю) автомашин, їх причепів, залізничних напіввагонів та платформ.

3.17.11. Подавати матеріали у віконні та дверні прорізи, якщо вони не мають приймальних майданчиків.

3.17.12. Укладати вантаж на електричні кабелі та тру­бопрово­ди, а також на краю укосу або траншеї.

3.17.13. Укладати вантаж на риштування або перекриття без письмового дозволу особи, відповідальної за безпечне прове­дення робіт з переміщення вантажів кранами.

3.17.14. Підіймати вантаж з людьми, які перебувають на ньо­му, а також вантаж, що урівноважується масою людей або підт­римується руками.

3.17.15. Передавати керування краном особам, які не мають на це прав, а також допускати до самостійного керування учнів та стажистів без власного спостереження за ними.

3.17.16. Здійснювати навантаження та розвантаження авто­машин при перебуванні шофера або інших людей у кабіні.

3.17.17. Виконувати регулювання гальма механізму пі­дійман­ня, коли вантаж піднятий.

3.17.18. Опускати стрілу з вантажем до вильоту, при якому вантажопідіймальність крана буде меншою за вагу вантажу, який підіймається.

3.17.19. Підіймати балони із стиснутим або зрідженим газом, якщо вони не укладені в спеціальні контейнери.

3.18. Кранівник зобов’язаний опустити вантаж, припинити роботу крана й повідомити про це особу, відповідальну за без­печне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, у ви­падку виникнення несправностей, вказаних у п. 2.10, а також:

3.18.1. Якщо виникне пошкодження механізмів або металоконструкцій крана.

3.18.2. Якщо корпус електродвигуна, контролера, кожуха апа­ратів, гак або металеві конструкції крана перебувають під напру­гою.

3.18 3. Якщо закручуються канати вантажного поліспаста.

3.18.4. Якщо противага при повороті крана може зачепити за виступаючі частини будинку, риштування або інші будови.

3.18.5. Якщо будуть виявлені несправності кранових колій.

3.18.6. При недостатній освітленості місця роботи крана, сильному снігопаді або тумані, а також в інших випадках, коли кранівник погано розрізняє сигнали стропальника або вантаж, що переміщується.

3.18.7. При температурі повітря, яка є нижчою за допустиму мінусову, вказану у паспорті крана.

3.18.8. При наближенні грози, сильному вітрі, швидкість яко­го перевищує допустиму для роботи даного крана, вказану в йо­го паспорті; при цьому кранівник повинен виконати вказівку інс­трукції заводу-виготовлювача щодо запобігання угону крана вітром.

3.18.9. При частому спрацюванні електричного, теплового або іншого захисту.

3.19. Якщо під час роботи крана виникне аварія або нещас­ний випадок, кранівник зобов’язаний негайно зупинити кран і до­вести до відома особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, а також сповістити осо­бу, відповідальну за утримання вантажопідіймального крана в справному стані.

3.20. При виникненні пожежі на крані кранівник повинен не­гайно вимкнути струм на крані й почати гасити пожежу, одночас­но викликавши за допомогою одного із членів бригади, яка обс­луговує кран, пожежну охорону.

3.21. Кранівнику забороняється залишати на майданчиках та механізмах крана інструменти, деталі та інші сторонні предмети.

4. Обов’язки кранівника після закінчення роботи крана

4.1. Після закінчення роботи крана кранівник зобов’язаний дотримуватись таких вимог:

4.1.1. Спустити вантаж на землю, зняти стропи й підняти гак у верхнє положення.

4.1.2. Установити стрілу в положення, визначене інструкцією заводу-виготовлювача з монтажу і експлуатації крана.

4.1.3. Поставити кран у призначене для стоянки місце.

4.1.4. Вимкнути рубильник у кабіні.

4.1.5. Закрити вікна в кабіні і замкнути двері на замок.

4.1.6. Вимкнути рубильник на пункті для підключення зовніш­нього джерела, рубильник на порталі крана і замкнути останній на замок.

4.1 7. Закріпити кран усіма протиугонними захватами.

4.2. При роботі крана протягом декількох змін кранівник, який передає зміну, повинен сповістити свого змінника про всі несп­равності в роботі крана і здати зміну, зробивши відповідний за­пис у вахтовому журналі.

5. Обслуговування крана

5.1. Кранівник відповідає за правильне обслуговування крана, при цьому він повинен:

5.1.1. Утримувати механізми та обладнання крана в чистоті та справності.

5.1.2. Своєчасно робити змащування всіх механізмів крана, які труться, та канатів згідно з вказівкою інструкції заводу-виготовлювача.

5.1.3. Мастильні та обтиральні матеріали зберігати у закрито­му металевому посуді. Використаний обтиральний матеріал не­обхідно прийняти з крана.

5.1.4. Стежити за тим, щоб на крані не було будь-яких незак­ріплених предметів, а також інструменту в місцях, не призначе­них для його зберігання.

5.1.5. Знати строки і результати проведення слюсарями та електромонтерами профілактичних оглядів крана та його окре­мих механізмів і вузлів за записами в журналі періодичних огля­дів.

5.2. Усунення несправностей, що виникли під час роботи кра­на, здійснюється за заявкою кранівника. Інші види ремонту кра­на здійснюються в установлені адміністрацією строки.

5.3. Під час всіх оглядів електроустаткування крана необхідно вимкнути джерело його живлення, а рубильник на порталі баш­тового крана у вимкненому положенні має бути замкненим про­тягом всього часу огляду. В разі огляду гнучкого кабелю необхід­но вимкнути рубильник на вводі.

5.4. Пробний запуск баштового крана після ремонту (плано­вого, аварійного) кранівник зобов’язаний здійснювати лише в присутності слюсаря або електромонтера, які ремонтували його, і ставати до роботи лише згідно з письмовим розпорядженням особи, відповідальної за утримання вантажопідіймального крана в справному стані.

6. Відповідальність кранівника

6.1. Кранівник баштового крана, навчений та атестований згідно з Правилами, несе особисту відповідальність за порушен­ня вимог, викладених у даній Типовій інструкції, у відповідності з чинним законодавством України.